Підготовка поверхні до фарбування

У початковій стадії будь-якого процесу фарбування,  проводиться попередня обробка поверхні. Це самий трудомісткий і тривалий процес, якому часто не приділяють належної уваги, однак він є необхідною умовою отримання якісного покриття. Підготовка поверхні зумовлює якість, стійкість, еластичність і довговічність покриття, сприяє оптимальному зчепленню лакофарбового матеріалу з поверхнею, що фарбується і поліпшенню його декоративно-захисних властивостей. Кінцевий результат забарвлення та промиваємо експлуатація покриття багато в чому залежать від старанності, з якою була проведена підготовка поверхні, мета якої – зробити поверхню якомога більш рівною і гладкою, забезпечуючи тим самим гладке і рівне фінішне покриття.

Послідовність операцій:

1. Видалення неміцної штукатурки, фарби, що відшарувалася, вапняних покриттів.
2. Видалення жирових, пилових та інших забруднень.
3. Шпаклювання тріщин, вирівнювання поверхні шпаклівкою.
4. Шліфування.
5. Ґрунтування.

Поверхні неоднакові (виконані з різних матеріалів), тому різною буде їх підготовка до фарбування.

Підготовка нефарбованих раніше поверхонь.

Нові, нефарбовані раніше оштукатурені поверхні готуємо до фарбування в такій послідовності:

1. В першу чергу, поверхню необхідно прочистити або згладити спочатку пемзою, потім шліфувальною шкуркою. Поверхня, що очищується повинна бути сухою,  очищення проводимо круговими рухами. У процесі цієї операції від штукатурного шару відлущуються піщинки, які слабо тримаються, згладжуються невеликі нерівності, а поверхні стають рівними і гладкими.
2. Другий етап: ґрунтування поверхні. Ґрунтовка зміцнює пухку поверхню, вирівнює її поглинаючу здатність, покращує зчеплення з основою і подальшим оздоблювальним матеріалом. В цьому випадку добре використовувати ґрунтовку глибокого проникнення «SuperBase» ТМ «Farbex», яка створить ефективний захист від грибку та цвілі, зміцнить і максимально вирівняє всмоктувальну здатність пофарбованої поверхні. Якщо площа більша, можна використовувати ґрунтовку-концентрат глибокого проникнення «SuperBase 1: 4» ТМ «Farbex», яка розбавляється чистою водою у співвідношенні: 1 частина ґрунтовки до 4 частин води.
3. Наступний етап: шпаклювання тріщин та вирівнювання поверхні. Всі тріщини, нерівності згладжуємо за допомогою шпаклівки. Після повного висихання шпаклівки, поверхню необхідно зашліфувати до гладкої поверхні, видалити шліфувальний пил.
4. Фарби дуже не люблять пил (а на зашліфованих поверхнях пилу більш ніж достатньо), тому завершальний етап підготовки – знепилювання, для цього можна скористатися щітками або вологою ганчіркою. Якщо ви обрали вологий спосіб знепилювання, то перед фарбуванням поверхню необхідно добре просушити.
5. Далі поверхню знову ґрунтуємо. Повторне ґрунтування проводиться з метою поліпшення зчеплення (адгезії) з подальшим лакофарбовим матеріалом, а також зв’язування пилу після шліфування. Для цього знову використовуємо ґрунтовку глибокого проникнення «SuperBase» ТМ «Farbex» або ґрунтовку-концентрат глибокого проникнення «SuperBase 1: 4» ТМ «Farbex».
6. Завершальний етап підготовки оштукатурених поверхонь – ґрунтування. Ґрунтують поверхню для того, щоб створити однорідну здатність пофарбованої поверхні  вбирати вологу і зменшити витрату фарби, застосовуючи для цього ґрунтовку на водно-дисперсійній основі.

Підготовка раніше пофарбованих поверхонь.

Для поверхонь, які раніше були пофарбовані, порядок підготовки до нового фарбування інший.

1. По-перше, існує одне обов’язкове правило: поверхні, раніше пофарбовані вапняною або клейовою фарбою, не можна фарбувати без повного видалення «набілу» – старої фарби.
2. Видалити «набіл» можна сухим способом: зіскрібаючи його скребками або шпателем. Якщо цей спосіб не ефективний, то поверхню можна зволожити (бажано гарячою водою), а коли фарба розмокне – видалити за допомогою металевого шпателя. Ще один, не менш ефективний метод видалення «набілу»: поверхню промиваємо 1-2% -вим розчином соляної кислоти, за допомогою неї фарба легко видаляється. Після застосування кожного з цих способів видалення «набілу» поверхні обов’язково розмиваємо чистою водою.
3. Порядок підготовки поверхонь, пофарбованих олійними фарбами, емалями і лаками, залежить від стану попереднього покриття. Якщо фарба не потріскалася і добре тримається на покритті, то видаляємо пил, жирові та інші забруднення.
4. Якщо ж стара фарба потріскалася, лущиться  то її слід видалити. Механічний спосіб (за допомогою заточеного металевого шпателя) дуже трудомісткий, цей спосіб  не завжди дозволяє видалити старе покриття повністю. Скористаємося хімічними засобами: змивом для фарби. Змивку наносимо на пофарбовану поверхню тонким шаром в 2-3 мм і залишаємо її до розм’якшення фарби (на 1-2 години). Розм’якшення фарби легко видаляється металевим шпателем або скребком.
5. Далі поверхню очищаємо від всіх забруднень, промиваємо теплою водою та висушуємо.
6. Очищену таким чином від старої фарби поверхню далі готуємо до фарбування як нову (відповідно до типу поверхні).

Підготовка дерев’яних поверхонь

У підготовці до фарбування нових дерев’яних поверхонь виділимо наступні етапи.

1. Спочатку за допомогою стамески та молотка вирубаємо сучки та засмоли. Такі радикальні заходи необхідні, так як сучки мають трохи більшу щільність, ніж основний масив деревини, і при висиханні сучки будуть буграми виступати на поверхні, а фарба в цих місцях – тріскатися; засмоли ж вирубувати з тієї причини, що смола має звичай проникати в шпатльовочний шар і проступати на пофарбованої поверхні плямами. Великі отвори, що утворилися можна заклеїти дерев’яними шпонками (на столярному клеї або дисперсії ПВА) або закласти їх густою сумішшю із дрібних тирс і дисперсії ПВА.
2. Потім наждачним папером видаляємо дрібні задирки та шорсткості, а тріщини та дрібні сліди від віддалених сучків  закладаємо спеціальною шпаклівкою по дереву (під пігментоване забарвлення – будь-який, під лак – згідно породи деревини).
3. Наступний етап – видалення масляних плям (застосуємо ацетон, очищений бензин або гас) і знепилювання (на цей раз перевагу віддамо сухому методу, щоб від підвищеної вологості не постраждала незахищена деревина).
4. Завершальний етап підготовки дерев’яної поверхні – ґрунтування. Ґрунтують поверхню для того, щоб створити однорідну здатність пофарбованої поверхні вбирати вологу і зменшити витрату фарби, а також забезпечити антисептичний захист поверхні, застосовуючи для цього деревозахисну  ґрунтовку ТМ “Maxima”.
5. Раніше пофарбовані дерев’яні поверхні ретельно очищуємо від лакофарбних шарів, що відшаровуються, пилу, жирових і інших забруднень, шліфуємо, видаляємо шліфувальний пил.  При необхідності чисту і суху дерев’яну поверхню заґрунтувати  деревозахистною ґрунтовкою ТМ «Maxima».

Підготовка металевих поверхонь

1. Металеві поверхні перед фарбуванням ретельно оглядаємо на предмет виявлення іржі та окалин. Виявлені продукти корозії, бруд, видаляємо металевими щітками, шліфувальною шкіркою, можна застосувати для цієї ж мети електричну шліфувальну машинку.
2. Після цього, металеву поверхню,  слід знежирити. Щоб не допустити пропусків замаслених місць (на темному металі їх буває важко помітити ), протираємо всю поверхню будь-яким органічним розчинником (ацетоном, уайт-спірітом, очищеним бензином або гасом) або промиваємо теплою водою з пральним порошком.

Підготовка проблемних місць

1. У місцях, де забарвлена поверхня має плями іржі, підготовку необхідно проводити з особливою ретельністю, повністю видаляти або ізолювати плями щоб уникнути висвітлення їх на свіжопофарбованій поверхні (особливо це відноситься до раніше шліфованих поверхонь, забарвленими вапняною або клейовою фарбою).
2. Перший етап — етап видалення «набілу» і старої фарби — повністю відповідає описаному раніше.
3. Далі слід ізолювати іржаві та закопчені плями, що просочилися на підставу від контакту з новим покриттям, або «позбутися» їх. Існує декілька способів ізоляції і «позбавлення».
4. Закопчені плями можна промити 2% -вим розчином соляної кислоти, потім чистою водою і просушити.
5. Ізолювати плями від іржі можна, необхідно покрити  їх у два шари ґрунтовкою по іржі, а потім проґрунтовати ще раз, разом зі всією поверхнею.